20 серпня Ганс Клюґе, представник Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) в Європі, заявив, що мавпяча віспа не спричинить пандемії, подібної до коронавірусу, оскільки медичні працівники та уряди знають, як контролювати поширення цього захворювання.
Про це він повідомив на пресконференції, організованій для журналістів, згідно з повідомленнями Reuters і BBC.
"Чи вирішимо ми створити системи для контролю та ліквідації mpox [мавпячої віспи] на глобальному рівні? Чи будемо знову панікувати? Те, як ми реагуємо зараз і в наступні роки, стане важливим випробуванням для Європи та світу", — підкреслив Клюґе.
Мавпяча віспа передається через тісний фізичний контакт, включно зі статевими зв'язками. На відміну від попередніх глобальних пандемій, таких як COVID-19, наразі немає доказів, що ця інфекція легко поширюється повітряно-крапельним шляхом.
Органи охорони здоров'я повинні бути пильними та швидко реагувати на випадок появи штамів, які можуть поширюватися іншими способами. Проте наразі немає необхідності носити маски, додав речник ВООЗ Тарік Ясаревич.
Поширення мавпячої віспи у світі
13 серпня головний орган охорони здоров'я Африки оголосив про надзвичайну ситуацію на континенті через мавпячу віспу. Вакцин на континенті в 50 разів менше, ніж потрібно.
Спалах мавпячої віспи розпочався в Демократичній Республіці Конго та поширився на сусідні країни, такі як Бурунді, Кенія, Руанда та Уганда. Початковий штам, відомий як Clade I, був поширений саме в Конго. Проте новий варіант, Clade Ib, імовірно легше передається при звичайних тісних контактах, особливо серед дітей.
Згідно з червневим звітом ВООЗ, у 26 країнах було зафіксовано 934 нові лабораторно підтверджені випадки захворювання на мавпячу віспу та 4 летальні випадки. Це свідчить про те, що вірус продовжує поширюватися по всьому світу. У більшості випадків люди легко переносять це захворювання, проте є й летальні наслідки.
15 серпня ВООЗ підтвердила інфікування пацієнта в Швеції новим штамом вірусу mpox — Clade Ib, зазначивши, що зараження відбулося в Африці.
Європейський центр із профілактики захворювань і боротьби з ними після цього підвищив рівень ризику, пов'язаного з мавпячою віспою, з низького до помірного у районах, де зафіксовані випадки захворювання.
Причини захворювання
Мавпяча віспа є рідкісним захворюванням, спричиненим вірусом роду Orthopoxvirus, до якого також належать віруси натуральної та коров’ячої віспи. Вірус передається від гризунів до людини або між людьми, проте назва "мавпяча віспа" походить від першого зафіксованого випадку захворювання у лабораторних мавп у 1958 році. Перший випадок у людини був зафіксований у 1970 році в Демократичній Республіці Конго.
Захворювання поширене переважно в Західній та Центральній Африці, проте зустрічається і в інших регіонах світу, включно з поодинокими випадками в США, Ізраїлі, Великій Британії та Сингапурі.
Симптоми
Мавпяча віспа має схожу клінічну картину з натуральною віспою, але зазвичай проходить легше. Особливістю є набряк лімфатичних вузлів.
Інкубаційний період захворювання триває від 7 до 14 днів.
Перші симптоми включають:
- головний біль;
- біль у м’язах і спині;
- збільшення лімфатичних вузлів;
- лихоманку і озноб;
- надмірну втомлюваність.
На третій день після появи лихоманки на обличчі з’являється висип, який згодом поширюється на інші частини тіла. Протягом розвитку захворювання висипи перетворюються на рідиною заповнені вузлики, які зрештою перетворюються на струпи. Хвороба триває від 2 до 4 тижнів, а смертність складає близько 10%.
Шляхи поширення інфекції
Вірус передається через вдихання великих крапель слини при тісному контакті, через взаємодію з рідинами хворого або зараженими речами. Вірус проникає в організм через пошкодження на шкірі або слизові оболонки очей, рота чи носа.
Інфікування від тварин можливе через укуси, подряпини або контакт із м’ясом заражених тварин.
Профілактика
Наразі не було потреби розробляти спеціальну вакцину проти мавпячої віспи, оскільки захворювання не було досить поширеним. Втім, вакцинація проти натуральної віспи надійно захищає і від мавпячої. Більшість українців, які народилися в СРСР, вакциновані в дитинстві і захищені від інфекції.
Гігієна рук і уникання контактів із рідинами та особистими речами хворого допоможуть запобігти зараженню.
Лікування
Спеціальної терапії проти мавпячої віспи наразі не існує. Фахівці Центру з попередження та контролю інфекційних захворювань США рекомендують використовувати противірусні препарати та імуноглобулін віспи корів для стабілізації стану пацієнтів та прискорення одужання.
.jpg)
