Перша згадка про зубну пасту датована IV століттям до н.е. До яких тільки неймовірних інгредієнтів і хитромудрих складів не вдавалося людство з того часу.
Наприклад, у Стародавньому Єгипті для «зимової свіжості» використовували суміш із перцю, м'яти, товченої солі та квітів. Існувало більш шокуюче поєднання немислимих компонентів: квартет із мирри, товченої яєчної шкаралупи, пемзи та попелу спалених бичачих потрухів. Якщо звернутися до сучасних реалій, то склад сьогоднішньої зубної пасти буде набагато жахливішим. Особливо спірним інгредієнтом, який викликає безліч дискусійних питань, є фтор.
Фтор бере безпосередню участь у формуванні кісткової тканини людини, у тому числі зубів, а також впливає на обмін речовин. За добу в організм дорослої людини має надходити близько 2-3 мг. фтору. Здавалося б, нічого страшного: почистили зубки, отримали денну порцію мікроелемента і ось воно щастя – не треба морочитися, де взяти б фтор, але… Невелика доза фториду міститься і в природній воді, а, як наслідок, акумулюється в рослинах і тваринах, які її п'ють. У зв'язку з цим джерелом фтору для людини, крім зубної пасти, звичайно ж, служить вода, рослини, тварини і риба.
Фтор, будучи природною речовиною, є вкрай токсичним. Недарма з грецького «phthoros» перекладається як «руйнівний» – фтор зі своєю токсичністю залишає далеко позаду навіть смертоносний свинець. Доза в 2-5 г (стандартний компонент у зубній пасті) призведе до глибокої інтоксикації організму дорослої людини. Для дитини тюбик зубної пасти з привабливим апельсиновим смаком на сніданок буде вже смертельним.
Історії з таким трагічним кінцем дуже рідкісні. Часто зловживання фтором призводить до отруєнь та порушення розумової діяльності.
Чим же небезпечний фтор?
Надлишок цього елемента повністю дестабілізує гормональний фон організму. По-перше, «фторне обжерливість» веде до уповільнення вироблення такого гормону як тестостерон, який бере активну участь у розвитку організму як хлопчиків, так і дівчаток, хоча і в різній мірі. Одним із резервуарів для скупчення надлишкового фтору є щитовидна залоза, яка генерує тиреоїдні гормони. Зайвий фтор блокує їхнє виробництво. Згадані гормони забезпечують нам не лише зовнішній вигляд вранці (відсутність набряклості та одутлості), але й гарний настрій після сну та під час відпочинку (своєрідного антидепресанта).
Не минає своєю увагою надлишок фтору та шишкоподібну залозу. Епіфіз – це маленька залозка, яка затишно влаштувалася між двома півкулями мозку, місток між духовною та фізичною складовою людини. Надлімітний фтор зосереджується в шишкоподібній залозі і діє вже за знайомим нам, у випадку зі щитовидкою, сценарієм, а саме призводить до зменшення синтезу важливого гормону – мелатоніну. Останній допомагає регулювати настання статевої зрілості, впливає на обмін кальцію, паратиреоїдну функцію, остеопороз, рак та психічні захворювання.
Другою серйозною загрозою є дестабілізація розумового стану людини. Дослідження показують, що фториди – це не просто отрута, а нейротоксин. Вони призводять до недоумства, підвищеної збудливості, поведінкового розладу нездатності зосередитися.
Здавалося б, куди більше? Але крім всього перерахованого вище надлишок фтору викликає захворювання флюороз. Якщо дрібні дози фтору цементують кістковий скелет, то надмірне вживання цього небезпечного елемента з часом призводить до зайвої мінералізації. При флюорозі солі фтору накопичуються в кістках, що спочатку проявляється лише синьо-блакитними плямами на зубній емалі. Згодом відбуваються зміни у кістковій тканині. Вона із надміцного фундаменту перетворюється на крейду. Флюороз призводить до деформації кісток. Різко зростає ризик переломів, з'являються хворобливі відчуття у спині та шийному відділі хребта, а також порушується рухливість суглобів.
Чому ж якщо фтор веде до отупіння, "овочевого життя" і кісткового нездужання його так активно використовують для фторування водопровідної води в такій розвиненій країні як США та інших європейських держав, а також повсюдно додають у зубну пасту? Як завжди, в цій історії замішана нерозлучна парочка: великі гроші та велика політика.
Побічним продуктом виробництва алюмінію є фторид натрію, утилізація якого є вкрай дорогим і витратним заходом. Зважаючи на це, у 60-х роках минулого століття впливові американські вчені опублікували результати сенсаційного дослідження, згідно з яким було встановлено, що фторид натрію надзвичайно корисний для здоров'я зубів американських громадян. Після цієї публікації фтор почали активно додавати до питної води та пасти, а алюмінієва промисловість замість збитків отримала додатковий прибуток. Вражаюче, але американська держава по відношенню до своїх громадян зробила такі самі дії, як і військові німці до ув'язнених концтаборів. Фашистські біохіміки у своїх звірячих дослідах на людях цілеспрямовано напували в'язнів водою із забійною дозою фтору, щоб ті були слухняними та беземоційними.
Через дані маніпуляцій невинна зубна паста, покликана зберегти здоров'я зубів перетворилася на хімічну зброю.
Хитрість полягає в тому, що досить складно розібратися скільки фтору вже спожив людина. Чи відчуває він його недолік або, навпаки, верхня планка змісту цього, як з'ясувалося, небезпечного мікроелемента вже перевищена. Справа в тому, що жодних проявів фтородефециту немає.
Якщо вживати продукти, що містять фтор, рясно запиваючи їх фторованою водою і зверху всю цю смакоту відполірувати «корисною» зубною пастою з фтором, то вийде відмінний рецепт фтороводородной бомби, яка підірве здоров'я зсередини. Для того, щоб знешкодити цю грізну зброю, достатньо керуватися кількома простими правилами.
По-перше, разова порція зубної пасти за розміром можна порівняти з маленькою горошинкою. Не треба дорожчати героям рекламних роликів і ховати щітку під товстелезними пластами зубної пасти.
По-друге, щоб уникнути ризику, слід перейти на зубну пасту, яка не містить фтору, особливо людям, які проживають в районах з надлишком фтору у воді.
Чищення зубів – це щоденний обряд. За все життя ми чистимо зуби понад 50 тис. разів. Напевно, варто знайти час, щоб проаналізувати склад зубної пасти та відшукати ту, яка даруватиме Вам лише усмішку.
