Чоловічими урологічними хворобами займається окрема медична галузь – урологія. Зокрема, урологія присвячена вивченню причин, патогенезу, діагностиці, лікуванню та профілактиці чоловічих статевих та видільних органів.
Урологічна патологія дуже часто викликає серйозні проблеми в житті чоловіка, починаючи з дискомфорту та погіршення самопочуття, і закінчуючи зниженням самооцінки та втратою впевненості у собі.
Більше половини випадків цих захворювань переносяться чоловіками без будь-яких симптомів, прогресують і поступово набувають хронічного перебігу. Крім того, багато чоловіків, відчуваючи дискомфорт у сечостатевих органах, все одно не йдуть до лікаря через страх, незручність, сорому або в надії на те, що хвороба рано чи пізно закінчиться сама по собі.
Такий підхід до цієї проблеми закінчується, як завжди сумно.
Необхідно розуміти, що раннє виявлення урологічної патології майже завжди сприяє повному лікуванню, без переходу в хронічну форму. Тому відкладати візит до лікаря за таких проблем досить небезпечно.
Чоловічі урологічні захворювання
Чоловіки у віковій групі від 18 до 45 років найчастіше страждають на наступну урологічну патологію:
1. Венеричні хвороби:
- сифіліс
- гонорея
- трихомоніаз та інші венеричні інфекції.
2. Хвороби запального характеру. Області ураження:
- сечівник;
- крайня плоть та головка статевого;
- передміхурова залоза;
- яєчка та їх придатки;
- сечовий міхур;
- паренхіма нирок та чашково-лоханкова система;
3. Захворювання, пов'язане з каменеутворенням у нирках (сечокам'яна хвороба)
4. Захворювання інтимної та репродуктивної сфери:
- порушення та відсутність ерекції;
- Порушення репродуктивної функції, що веде до неможливості мати потомство
5. Онкологічна патологія:
- аденома передміхурової залози (новоутворення простати доброякісного характеру) та ін.
Клінічні ознаки
Часто урологічна патологія у чоловіків протікає без проявів і залишається невиявленою. У той же час, необхідно виділити ряд яскраво виражених проявів, що найчастіше зустрічаються. До них відносяться такі прояви:
- висипання, виділення та гіперемія мошонки та статевого члена;
- біль, печіння та свербіж;
- Порушення сечовипускання;
- болючість при зляганні.
- надмірна стомлюваність, слабкість, млявість
- збільшення та ущільнення пахових лімфовузлів.
Якщо чоловік, який активно живе статевим життям, виявляє у себе ці ознаки, то йому негайно потрібно звернутися за допомогою до дерматовенеролога та уролога.
Уретрит
Дане захворювання найчастіше проявляється дискомфортом і болем під час сечовипускання, а також мізерними виділеннями з уретри. Найчастіше уретрит розвивається в результаті інфекції або механічної травми, що виникла внаслідок пошкодження уретри дрібними сечовими конкрементами, що відходять.
Баланопостит
Дане захворювання може бути як гострим, так і хронічним. При гострому баланопоститі в області крайньої плоті та на головці статевого члена виникають ерозії, виділення, болючість, набряклість, гіперемія, періодично білуваті нальоти. Нерідко підвищується температура, наростає слабкість, що часто призводить до втрати свідомості. Хронічна форма баланопоститу характеризується більш приглушеною симптоматикою, а шкіра у місцях поразки поступово зморщується.
Аденома та запалення передміхурової залози
Аденоме простати притаманні такі прояви, як почастішання сечовипускання, утруднення та уривчастість його, відчуття переповненого сечового міхура. Дані відчуття в нічний час можуть призводити навіть до мимовільного сечовипускання уві сні.
Простатит може викликати болючість у низу живота та в попереку, гіпертермію, болі при еякуляції, зниження лібідо та еректильної функції.
Орхоепідідиміт
При гострому орхоепідідиміті з'являється інтенсивний біль у ділянці мошонки, підвищена температура, гіперемія мошонки, збільшення та ущільнення яєчка. При несвоєчасному виявленні та лікуванні даного захворювання, воно приймає млявий, хронічний перебіг, але збільшення, ущільнення та невелика болючість яєчка зберігаються.
Цистит
При циститі хворий відзначає болючість, почастішання сечовипускання, субфебрильна температура тіла. Також характерні такі дизуричні явища, як постійні позиви, різь та печіння під час сечовипускання. У сечі може з'явитися кров та слиз.
Пієлонефрит
Дане захворювання у більшості випадків з'являється у літніх чоловіків висхідним шляхом при хронічному циститі, уретриті, простатиті.
При гострому пієлонефриті температура тіла різко зростає до 39-40 градусів, турбує біль у поперековій ділянці, що тягне, може бути головний біль і нудота.
Мочекам'яна хвороба
При даній патології в чашково-миску системі нирок, в результаті порушення обмінних процесів, починають відкладатися солі того чи іншого складу (оксалати, урати). У міру накопичення ці сольові відкладення формують конкременти, які поступово збільшуються у розмірі. Конкременти дуже часто починають із струмом сечі відходити з нирки сечоводом. Під час цього процесу відбувається травматизація останнього, що викликає у хворого найсильнішу ниркову коліку, при якій біль може віддавати вниз живота і промежину, утруднення процесу сечовипускання іноді камінь може зупинитися в сечоводі. Дрібні конкременти проходячи сечовипускальним каналом, також можуть його сильно травмувати і викликати біль і виділення крові.
Імпотенція
При імпотенції чоловіки відзначають ослаблення чи відсутність ерекції. Закінчити або почати статевий акт неможливо, а сім'явипорскування може відбуватися дуже швидко.
Способи діагностики
Для своєчасної постановки діагнозу необхідно терміново звернутися до кваліфікованого фахівця (уролога чи дерматовенеролога). Лікар виконає всі необхідні дослідження, визначиться з характером захворювання, а також намітить план лікування та реабілітації.
На першому етапі виконується розпитування та первинний огляд хворого.
При огляді статевих органів можна визначити деякі запальні та інфекційні захворювання. На цьому етапі також обов'язково виконується пальцеве дослідження кінцевого відділу прямої кишки з метою виявлення новоутворень передміхурової залози.
Для точної діагностики уролог вдається до лабораторних та інструментальних методів обстеження.
У пацієнта обов'язково береться аналіз сечі та мазок з уретри для визначення збудника захворювання та підбору специфічної адекватної антибіотикотерапії.
Також хворому за необхідності виконується уретроскопія чи цистоскопія. Вона є огляд стінок уретри та сечового міхура зсередини за допомогою ендоскопічного обладнання. При такому дослідженні можна виявити деякі дефекти слизової оболонки цих органів.
Дуже інформативним методом дослідження при урологічній патології є ультразвукове дослідження нирок, сечовивідних шляхів та простати. Даний метод дозволить виявити наявність у них конкрементів та онкологічних процесів.
Дуже часто чоловічі недуги з'являються порушення гормонального фону. Тому при діагностиці чоловічих проблем дуже важливе значення матиме дослідження крові на гормони.
Терапія деяких урологічних хвороб
Лікування чоловічих хвороб обов'язково має бути всебічним, і насамперед бути спрямованим на боротьбу з етіологічними факторами.
1. Під час лікування уретритів застосовуються:
- антибіотики, що підбираються лікарем після дослідження мазка на наявність мікроорганізмів, а іноді і після визначення чутливості мікрофлори до препаратів;
- неспецифічні протизапальні засоби, для зняття хворобливості та дизурії
- місцеві антисептичні розчини для санації уретри;
- імуностимулятори та вітаміни для зміцнення захисних сил організму;
- препарати, що нормалізують кишкову мікрофлору після та на протязі антибіотикотерапії.
2. При баланопоститі обов'язково потрібно:
- антибактеріальні препарати;
- протигрибкові препарати;
- санація даної галузі фурациліном, мірамістином, хлоргексидином та аналогічними антисептичними засобами;
- нанесення мазей з антибіотиками або антисептиками;
- також може застосовуватися хірургічний метод лікування (розсічення або обрізання крайньої плоті з метою забезпечити ширший доступ для санації та гігієнічних процедур);
3. <і>Аденома передміхурової залози лікується переважно хірургічним шляхом. Також призначають антибактеріальну терапію та імуностимулюючі засоби.
4. Для лікування простатиту використовують:
- антибактеріальні засоби;
- адреноблокатори;
- імуномодулятори;
- фізіотерапія;
- масаж простати.
Масаж простати застосовують частіше при хронічному перебігу простатиту з метою покращити її трофіку та кровообіг у ній. Виконувати масаж залози повинен лише лікар у поліклінічних умовах.
5. Для боротьби з циститом і пієлонефритом використовуються в основному антибіотики, сечогінні засоби та імуностимулятори;
6. Лікування сечокам'яної хвороби може бути як консервативним (спазмолітики, літотрипсія), так і оперативним (вилучення великих конкрементів з нирок і сечоводів при порожнинній операції);
Треба зазначити, що зараз для пацієнтів, які страждають на нетримання сечі, випускаються спеціальні чоловічі прокладки, що вбирають, що захищають одяг. Це підвищує якість життя та соціальну адаптацію чоловіків, які страждають на нетримання сечі.
Профілактика чоловічих урологічних хвороб
Лікування урологічної патології необхідно поєднувати зі здоровим способом життя. Їжа має бути різноманітною та повноцінною. Іноді корисно застосовувати дієту без солі, щоб вивести з організму зайву рідину, тим самим знизити набряклість. У щоденний раціон обов'язково має бути включена білкова їжа, що надає позитивний вплив на репродуктивну функцію та на лібідо.
Так само важливе значення має регулярна інтимна гігієна зовнішніх статевих органів. Необхідно щодня приймати душ, якщо немає такої можливості, хоча б обмивати зовнішні статеві органи, використовуючи антибактеріальний гель. Рекомендується щодня міняти білизну, яка, бажано повинна бути з бавовняних тканин.
При статевому контакті краще використовувати презерватив, щоб захиститися від проникнення в уретру хвороботворних мікроорганізмів.
Дуже важливе значення для чоловічого організму має постійне фізичне навантаження, заняття спортом і відмова від шкідливих звичок.
У зв'язку з випадками венеричних захворювань, що почастішали останнім часом, відвідувати уролога для профілактичного огляду чоловікам необхідно не рідше двох разів на рік. Адже саме за своєчасно виявленого захворювання можна позбутися його повністю.
.jpg)
