Ваше маля не може знайти собі заняття, всі ігри вже набридли? Це може бути наслідком поодинокого настрою чи невдалої історії, а також може вказувати на те, що його глибоко щось турбує.
Давайте перерахуємо ознаки, які відрізняють тривожну дитину, у якої можливі проблеми у відносинах з батьками, або, точніше, у батьків можуть бути складнощі у спілкуванні з дитиною.
Чому це так важливо? Тому що ми всі очікуємо від наших дітей визначних результатів у навчанні та покладаємо великі надії на їхнє майбутнє. Іноді ці надії настільки великі, що діти не в змозі впоратися із цим тиском. І ось ми починаємо обурюватися, висловлювати невдоволення, виховувати їх, обмежувати доступ до інтернету та телефону, забороняти спілкування з певними друзями, обмежувати прогулянки та перегляд мультфільмів, але ситуація не змінюється.
Однак корінь проблеми може бути десь зовсім в іншому місці. Пропоную вам уважно стежити за своїми дітьми та звертати увагу на такі ознаки, які можуть вказувати на проблеми.
"Важке обличчя"
Зверніть увагу на вираз обличчя вашої дитини в різні моменти: коли вона з вами розмовляє, відповідає на запитання, зайнята чимось або, навпаки, перебуває у вільному стані. Яким є її вираз обличчя? Риси обличчя світлі, розслаблені чи навпаки? У тривожних дітей часто брови насуплені, губи стиснуті, погляд висловлює тривогу. Вираз обличчя нагадує дідка.
Пригнічена поза
Згорблена спина, підняті або перекошені плечі, голова втягнута в плечі, опущене підборіддя, руки зчеплені за спиною або заховані в кишені. Попросіть вийняти руки з кишень, і дитина щільно притисне їх до тіла.
Особлива хода
Невпевнені дрібні кроки, обачність, відсутність допомоги при ходьбі руками. Напрямок носків часто всередину. Розслаблена дитина впевнено допомагає собі руками під час ходьби.
Специфіка рухів
Нерівномірні рухи, іноді повільні, іноді ривками. Дитина може здригатися, робити багато зайвих рухів: крутиться на стільці, чіпає одяг, кнопки, вуха, ніс, зошити, книги, гризе нігті, ручки, олівці, намотує волосся на палець (олівець, ручку), чухає себе, тре долоні, щоки, лоба, постійно облизує губи. Іноді дитина може підстрибувати та хапатися за меблі. Загальна поведінка викликає занепокоєння та тривогу.
Нервові тики
Тремтіння підборіддя, моргання очей, скривлення обличчя (схоже, ніби дитина знущається з вас), безпричинні і регулярні повороти і кивки головою.
Мова
Може бути сповільненою, із короткими односкладовими фразами. Відсутність виразності, емоційності. Можливі інші характеристики. Мова занадто гучна, криклива. Спокійне спілкування неможливе, відсутні плавності та логіки. Дитина не ділиться, нічого не розповідає. При першій нагоді намагається уникнути розмови.
Орієнтація у просторі
Діти, які відчувають тривогу, вважають за краще ухилятися, уникати уваги, переміщаючись у приміщенні. Вони наближаються до стін, ховаються у кутах, за предметами меблів тощо. Коли їх просять сісти, вони вибирають край стільця, дивана чи крісла, ніби стискаючись у грудочку: коліна разом, долоні можуть бути затиснуті між колінами чи ними. Їхня спина згорблена, голова втягнута, погляд спрямований вниз, плечі піднесені, а пальці ніг повернені один до одного. Також трапляється протилежна крайність. Деякі діти надто розкуті. Вони розслабляються на стільці, стукають ногами по меблях, не знають, що робити з руками. Під час ходьби вони можуть штовхати меблі, стіни чи предмети, що трапляються під ноги.
Розсіяна увага
Іноді здається, що дитина вас не чує взагалі. Вона ніби відключається від розмови, поринаючи у свої думки. Розмова та діалог знову стають проблематичними, і спілкування нагадує допит із пристрастю.
Особливості поведінки
Поведінка коливається від "тихіше води, нижче трави", коли дитина практично невидима і безшумна (не заперечує, виконує всі прохання, є "зручною" мовчазною), до надміру провокаційного. Дитина може бути зухвалою, грубою, немов навмисно викликаючи конфлікти, псуючи речі і завжди в напруженому стані. Вона хапається за все поспіль, не в змозі сконцентруватись. Жодна справа не завершується, її поведінка є нелогічною і не послідовною.
Постійна потреба уваги та відповідей від дорослих
На заняттях одна дівчинка постійно кричала "Погляньте!", коли брала в руки новий предмет або змінювала місце в класі. Цей тип дітей постійно потребує підтримки та схвалення: "Мені вдалося? Вам подобається? Я роблю це правильно?".
Взаємодія з іншими дітьми
Обережне, боязке чи, навпаки, агресивне ставлення, висока вразливість, схильність до конфліктів. Дитина завжди в режимі оборони, переконана, що її ігнорують, постійно кривдять, не поважають її думку і не включають до ігор.
Види занять
На що в основному спрямована увага вашої дитини? Розслаблені діти багато танцюють, співають, фантазують, грають у уявні ситуації, іноді розмовляють самі з собою, ліплять, малюють, постійно щось винаходять, імпровізують. Тривожна дитина не може вибрати собі заняття, а якщо знаходить, то швидко втрачає інтерес, скаржиться на нудьгу. До творчої діяльності він байдужий, вважаючи її нецікавою, нудною, "тільки для дівчаток" або "для маленьких".
Звичайно, не всі симптоми можуть бути присутніми у однієї дитини. Якщо це так, то ситуація може бути складною. Тому цей перелік ознак, навіть якщо вони зустрічаються по одній, повинен викликати ваше занепокоєння і заслуговує на увагу. Можливо, варто переглянути деякі підходи у вихованні.
Зазначимо, що все вищевикладене не обов'язково пов'язане з тим, що дитину в сім'ї піддають фізичним покаранням. Як сказав один видатний чоловік: "Словом можна вбити, словом можна врятувати". Іноді те, що ми говоримо дітям, може виявитися не менш руйнівним, ніж фізична дія.
