В нашому житті часто бувають стресові ситуації. Іноді трапляються конфлікти чи просто якісь негативні моменти, і на роботі, і в громадському транспорті, і в магазині.
І звісно, після таких неприємних моментів нам хочеться, приходячи додому спокою та тиші. Але іноді виходить, що вдома дітки грають і вередують, і слухатись не хочуть. Таким чином, ми ще більше починаємо нервувати і всі нерви переходять на крик. Звичайно, коли нерви на межі, ви ні про що інше не думайте, аби тільки накричати, щоб заспокоїлися діти, але, безумовно, потім соромно за це, але повторюємо помилку знову і знову.
Дехто вважає, що неможливо не кричати на дитину, мовляв, адже лише крик допомагає заспокоїти малюка. Але всі бажають позбутися цієї звички, тому нижче перераховані хитрощі звільнення від крику.
Слабкість та безпорадність.
Коли у батька закінчуються докази та факти, він починає кричати на малюка, а це і є проявом слабкості та безпорадності. Так само це свідчить про те, що немає терпіння та витриманості. Тому усвідомте для себе, що кричати насамперед не гідно. Для початку потрібно обдумати ситуацію, що утворилася, і вирішити її мирним шляхом без крику. Якщо ви стримана і вихована людина, то непослух дитини вас не виведе з себе. Навіть якщо на те пішло, то ставте собі приклад людини, якою ви захоплюйтеся, і може це вам додасть стриманості не підвищувати голос.
Чужа людина.
Коли будете, кричати на дитину уявіть, що це не ви кричите, а якась зовсім чужа людина. І тут спрацює захисна реакція, «мовляв, як ви смієте кричати на мою дитину». Тому намагайтеся знаходити виправдання для вчинку та поведінки дитини. Можливо, у вас зміниться думка на цю ситуацію і вам не захочеться підвищувати голос.
Сторонній малюк.
Цей приклад трохи схожий на попередній, тільки в цьому випадку треба припустити, що ви підвищуєте голос не на свого малюка, а на стороннього. Для початку це зменшить розпал, який з'явився внаслідок нервової ситуації. Адже ви не можете кричати на чужого малюка, це просто не можна (неодмінно отримаєте відсіч від батьків). Далі, ви зможете подивитися на ситуацію з іншого боку, і, можливо, конфлікт буде, розгладжений і вам не потрібно буде кричати. Так само треба й усвідомити те, що до чужих дітей ми ставимося лояльніше, ніж до своїх рідних, на яких можемо підвищувати голос.
У гостях чи при гостях.
Найчастіше, коли поруч є чужі люди, ми стримуємо себе і не підвищуємо голос на дітей. Якщо ви не витримаєте і захочете накричати на дитину, то уявіть, наприклад, що у вас в сусідній кімнаті є гості, або ви знаходитесь в гостях. Так несвідомо ви стримуватимете свої емоції, спаде, запал і ви зумієте не підвищити голос на дитину. При цьому буде вирішено конфліктну ситуацію. Так само і тут є про що замислитись; чому при гостях ви поводитеся стримано, а вдома зривайтеся і кричите на дитину?
"Вас знімає прихована камера".
Цей метод вважається найскладнішим, але найефективнішим. Уявіть, що ви беріть участь, в якомусь реаліті - шоу, де потрібно з гідністю вийти з конфліктної ситуації. Звичайно, ви не захочете прославитися на весь світ тим, що кричали, на дитину і поводитиметеся стримано і гідно. Тому, щоб не зганьбитися на весь світ, обміркуйте добре, як треба вчинити, що треба сказати, щоб запобігти конфліктному моменту. Думайте, перш ніж щось зробити.
Висновок
Безумовно, як здається на перший погляд – підвищити голос на дитину це найпростіший підхід. Але це не так, після ця поведінка дитини не зміниться, а у вас тільки докори совісті з'явиться. Крім того, що ви зіпсуєте собі настрій тим, що накричали на дитину, ви можете пошкодити психіку дитини. Він може почати вас бояться через крик, якоюсь мірою приглядати, мовляв, тільки кричати і можете. Обміркуйте все добре, проаналізуйте, знайдіть той спосіб, який допоможе вам не припускатися помилок і кричати на дитину. Пам'ятайте і те, що ви теж були дитиною і теж не слухали батьків. Невже ваші батьки так само кричали на вас, а ви їх при цьому слухалися? Усі ми були дітьми та не слухалися батьків. Любіть своїх дітей, знаходите компроміси, не допускайте підвищення голосу! І завжди пам'ятайте, що діти це наше щастя!