Косоокість — це, мабуть, одна з найвідоміших недуг очей, при якій одне або обидва очі мають неправильне розташування один до одного
Коли людина з косоокістю дивиться прямо перед собою, якась зі зіниць дивиться «мимо» або в інший бік. Якщо очі розташовані симетрично, зображення, проходячи в центральну область сітківки. Зоровий аналізатор поєднує інформацію, отриману від обох очей, і поєднує в єдину картину.
У людини хворої на косоокість даного злиття немає, тому центральна нервова система, як би «відключає» зображення, отримане другим оком. Це такий спосіб самозахисту в організму. Цікавий факт, що якщо людина закриє здорове око, то косить почне повноцінно працювати. Однак, через тривалу дисфункцію, уражене око незабаром втрачає гостроту зору, відбувається розвиток амбліопії.
Найчастіше косоокість — це вроджена вада зору, але трапляються й інші випадки. Наприклад, пошкодження очних яблук через будь-яку травму. Крім того, деякі хвороби очей, такі як короткозорість або далекозорість, при тривалому впливі та відсутності лікування можуть призвести до вищезазначеної недуги. Вплинути так само можуть захворювання ЦНС або вроджені відхилення у розвитку.
Хірургічне вирішення проблеми косоокості
Не завжди правильний зір можна відновити хірургічним шляхом. Що ж до зовнішніх проявів, то «косе око» практично у 100% випадків можна «поставити на місце». Вся справа в тому, що кожне око отримує різну інформацію та передає її мозку. Якщо ви сумніваєтеся, можна зробити легку вправу. По черзі закрийте спочатку ліве, а потім праве око. Зображення, що зчитуються кожним із них, відрізняються один від одного. Проблема полягає в тому, що людина повинна бачити обома очима одну картинку, а простої операції не достатньо. Необхідно зробити так, щоб мозок поєднував все в єдине ціле. У цьому випадку на допомогу приходять спеціальні вправи, які за тривалого виконання повертають нормальний бінокулярний зір. Не варто недооцінювати важливість і простого «косметичного» ефекту після операції, адже багато людей, особливо діти — страждають від проявів своєї недуги суто з психологічної точки зору.
Крім того, якщо ви не любитель хірургії та операцій, існує так само і більш тривалий шлях – терапевтичний. Такий вид лікування дуже довгий і потребує максимум завзятості та наполегливості.
Тут все побудовано чітко згідно з планом. Спочатку відбувається повна діагностика та виявлення причин проблем. Після цього проводиться рання корекція очей, а потім підвищують гостроту зору кожного з них. Далі йде фаза лікування, а потім закріплення результатів та розвиток стереотипного зору.
До операцій слід вдаватися в крайньому випадку, коли звичайні методи терапевтичного лікування не зможуть дати бажаного результату. При цьому найчастіше хірургічне втручання відбувається лише після курсу лікувальної терапії. Операція — це лише вихід із косметичної точки зору, а правильний зір — місяці та роки завзятих тренувань. Звичайно, дітям таке може складно даватися, але головне в цьому випадку — праця та завзятість.
