Все живе складається з тканин, а тканини – із клітин. Наука, яка вивчає морфологію тканин, називається гістологією, а вивченням клітин займається цитологія. Здавалося б, що все досконало відомо про ці частинки
Але, це не так, наприклад, вчені досі точно не можуть з'ясувати, що саме або під дією чого клітина починає розростатися і ділитися. Версій існує багато, але стовідсоткових тверджень немає. Відомо, що під дією якогось зовнішнього подразника. Але якого, незрозуміло? Клітини мають різноманітну форму: овальну, циліндричну, круглу, зірчасту тощо. Але всі мають однакову будову: ядро та цитоплазму.
1 - цитоплазма; 2 – клітинна мембрана; 3 – ядро; 4 - ядерце; 5 – ядерна оболонка; 6 – мембрани ендоплазматичної мережі;
7 – рибосоми; 8 – мітохондрія; 9 – клітинний центр; 10 – лізосома
Вражає і те, що кожна клітина, за своєю суттю, автономна система, яка має властивість самостійно регулюватись та оновлюватись. У той самий час, вона є основою будови кожного організму (тварини, рослинного, навколишнього тощо). Розмір кожної клітини коливається від семи до двохсот мікрон. Існує версія, що появі клітини в живій природі передувала поява до ядерної структури, яка має назву прокаріоти. Під час тривалого процесу еволюції сформувалися сучасні клітини, в результаті вони поклали початок всьому живим організмам.
Тканини нашого тіла – це своєрідний щит, який захищає внутрішні органи від зовнішнього негативного впливу, тобто це одяг, але живий. По суті, тканини – це систематичне розташування клітин із міжклітинними структурами. Тканини мають загальну будову, але вони також спеціалізуються на виконанні певних функцій. У кожному органі або частині тіла можуть бути кілька видів тканин: від кісткової до м'язової. Тканини можуть бути внутрішнього середовища, епітеліальні, сполучні та нервові. Та чи інша тканина суворо виконує свої прямі функції: секреторні, захисні, всмоктувальні тощо.
1-тканина крові; 2 - тканина лімфи
На особливу увагу заслуговують тканини, які є сполучними для крові та лімфи. Можна назвати їх рідкими формами, оскільки вони складаються з вісімдесяти відсотків води, інші двадцять – це органічна речовина. Кісткова тканина має високий відсоток вмісту неорганічних речовин, що дає можливість виконувати свою основну опорну функцію. До неорганічних відносяться солі кальцію, надалі вони утворюють будову пластинчастої форми. У місцях прикріплення до кістки сухожиль або у заростаючих швах черепа утворюється грубо волокниста тканина, має дуже міцну, еластичну та складну структуру.
.jpg)
